Учнівське самоврядування

Наш час потребує лідерів нової формації. Людей компетентних, відповідальних, здатних мислити неординарно. Проблема виховання молодих лідерів – це проблема підготовки людини майбутнього, людини, яка відповідає вимогам нового ХХІ століття.

Ось чому необхідні пошук і підтримка учнівської молоді, чиї особистісні переконання спрямовані на активну участь у громадському житті, молоді, яка, має організаторські здібності, усвідомлює себе потенційним лідером, має бажання використовувати свою енергію та здібності заради інших.

Цілком очевидно, що навички управління суспільством стануть надбанням людини тоді, коли участь в учнівському самоврядуванні сприятиме набуттю вихованцем необхідних знань, умінь і досвіду соціальної дії.

Участь молодого покоління в учнівському самоврядуванні – важливий шлях і умова залучення учнівської молоді до радикальних перетворень, що відбуваються у нашому суспільстві. Найвідчутніші результати у формуванні соціально компетентної молоді дає широка варіативність учнівського самоврядування.

У цьому контексті важливого значення набуває розроблення такої моделі учнівського самоврядування, яка б сприяла розвитку лідерського потенціалу учнівської молоді, її громадянської ініціативи, набутою нею через соціальну практику досвіду активної компетентної участі у громадському житті.

Щоб в серці зірку запалити, бо наша школа – це сім’я

В якій навчаємось ми жити».

Серед безлічі дитячих занять у школі важливе місце займає учнівське     самоврядування. Учнівське самоврядування, яке, забезпечуючи участь усіх школярів в управлінні справами колективу свого класу та школи, стає моделлю елементів дорослого життя, формою усвідомлення подальшої активної життєвої позиції.

Кожен учень, маючи доручення (постійні, тимчасові), протягом свого навчання проходить школу учнівського самоврядування. «Перетворити процес виховання на радість» – таке завдання поставила перед собою учнівська рада, яка є органом учнівського самоврядування у нашій школі. До її складу входять учні 5-9класів.

     Самоврядування це:

·         метод організації дитячого колективу, який забезпечує формування відносин відповідальної залежності в колективі та організаторських рис окремої особистості;

·         наслідок педагогічного управління дітьми з боку дорослих

·         принцип організації життя дитячого колективу;

·         діяльність, яка здійснюється самими дітьми, включаючи постановку мети, її розробку та спрямована на вдосконалення колективу і кожної особистості зокрема.

     Метою діяльності УР є:

·         розвиток навичок творчого вирішення завдань, створення позитивної мотивації та зацікавленості учнів;

·         формування вміння мислити, узагальнювати;

·         виховання поваги до колективу, почуття відповідальності;

·         налагодження тісних контактів і взаєморозуміння між різними гілками громадськості, спільне вирішення проблем, профілактика виникнення конфліктних ситуацій;

·         використання нових інноваційних технологій у виховній роботі.

Засідання учнівської ради відбуваються 2 рази у місяць. Під час таких засідань учні планують дитяче дозвілля, навчаються самостійно мислити, аналізувати, приймати рішення, думати не лише про себе, а й про тих, хто поряд, поважати їх та їхні права. У школярів виховується почуття патріотизму, відповідальності, громадянської свідомості та активності.

Діяльність учнівського самоврядування здійснюється за чітко складеними планами: засідань учнівської ради та кожного центру.

    На засіданнях активу розглядаються такі питання:

– затвердження плану проведення засідань активу та роботи дитячого колективу;

– визначення завдань щодо роботи центрів;

– проведення акцій «Миколай про тебе не забуде», «Щедрий вівторок», «Від серця до серця» тощо.

Шляхи підвищення активності й ролі учнівського самоврядування:

1.   Надання учням більшої самостійності в організації колективної діяльності.

2.    Активне їх залучення до всіх сфер життя учнівського колективу.

3.    Поєднання самодіяльності дітей з керівництвом дорослих.

4.    Збагачення життєвих цілей і внутрішнього духовного світу кожного члена колективу через привабливість соціально-колективних ініціатив.

5. Повага педагогів до самостійний думок та рішень учнівського самоврядування, його органів.

6.   Відкриття справжніх лідерів, залучення їх до активної громадської діяльності. Реалізація в перспективі принципу: жодного підлеглого – усі відповідальні.

7.    Кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання їх мистецтв управління.

8.    Розширення рамок гласності учнівського самоврядування, відкритий характер роботи всіх органів самоврядування.